НАВАЛ РАВІКАНТ: Це не зовсім енергія «до біса все». Я вважаю, що кожна людина повинна жити так, наскільки це можливо. Звісно, у нас є робота, зобов’язання, які дійсно важливі, але не марнуйте життя на випадкові події, зустрічі, весілля, нудні вечері з нудними людьми, на які ви навіть не хочете йти.
У тій мірі, в якій ви можете впровадити свободу у своє життя — робіть це. І що цікаво — ви станете не лише щасливішими, не лише вільнішими, а й продуктивнішими. Тому що зможете фокусуватися на тому, що справді має значення сьогодні.
Коли я прокидаюся зранку — перші чотири години у мене найвищий рівень енергії. Саме тоді я вирішую найскладніші задачі. Наступні чотири години — це вже щось легше: прогулянка, тренування, або якісь зустрічі (але тільки якщо вони виникають природно, а не заплановані наперед).
Останні чотири години — це час для відпочинку: бути з дітьми, пограти в ігри, почитати книгу.
І ось ця гнучкість — дуже важлива. Бо тоді ти можеш вкласти в кожен часовий блок те, що реально потрібно саме зараз. А якщо в тебе, скажімо, зустріч о 14:00, потім треба відповісти на листи — ти все відкладаєш до 18:00, поспішно щось робиш і, зрештою, не продуктивний.
КРІС ВІЛЬЯМСОН: І точно вже не вільний.
НАВАЛ РАВІКАНТ: І справді — не вільний. А ще я вірю, що натхнення — швидкоплинне. Дійте відразу.
Якщо мені хочеться написати блог — я пишу його зараз. Якщо хочеться твітнути — я твічу зараз. Якщо з’явилося бажання вирішити задачу — я беруся за неї відразу. Якщо хочеться почитати — я відкриваю книгу прямо зараз.
Якщо я хочу чомусь навчитися — я вивчаю це в момент, коли з’являється цікавість. Я завантажую книжку, відкриваю Google, ChatGPT — і одразу розбираюся.
Саме в цей момент відбувається справжнє навчання. Не тоді, коли воно заплановане в календарі на 15:00. Бо в той момент я можу бути вже в іншому настрої, захочу зробити щось інше. Тому спонтанність — це ключ. Ти навчаєшся найкраще, коли тобі цікаво, коли отримуєш задоволення, а не коли тебе змушують.
Скільки ти пам’ятаєш зі школи? Нам же примусово «вшивали» географію, історію, математику — в заданий час, із певним вчителем. Але справжнє знання залишилось тільки те, яке ти вивчив, бо сам хотів.
І ця здатність — діяти в момент бажання — це така форма свободи, яку більшість людей відчувають у житті дуже рідко. А якщо ти живеш так усе життя — це і є рецепт щастя.
КРІС ВІЛЬЯМСОН: Це навіть звучить як надзвичайно ефективний підхід.
НАВАЛ РАВІКАНТ: Так, він і ефективний. Бо в натхненний момент — найменше тертя. У цей момент найкраще братися за справу.
КРІС ВІЛЬЯМСОН: А замість цього я відкладаю те, до чого був натхненний, на потім — коли вже не так хочеться. А поки мені хочеться — роблю щось інше, бо «так заплановано». Це не працює.
НАВАЛ РАВІКАНТ: Прокрастинація виникає не просто так. Вона каже: «Ти не хочеш це робити зараз. Ти хочеш робити щось інше». Роби оте інше. Я не приймаю уявлення, що ефективність, продуктивність і успіх суперечать щастю й свободі. Навпаки — вони йдуть поруч. Чим ти щасливіший — тим довше можеш щось робити, і з більшою ймовірністю робитимеш те, що тебе ще більше надихає, і в результаті — перевершиш усіх інших.
Чим більше в тебе свободи — тим краще ти розподіляєш свій час. Ти менше заплутаний у зобов’язаннях, і можеш зосередитися на тому, що справді має значення прямо зараз.